Дипломная работа: Дослідження проблем залучення іноземних інвестицій в економіку України (2016 г.)


Чтобы узнать стоимость работы и выбрать удобную систему оплаты, нажмите кнопку

Предмет:
Банковское дело
Тип работы:
Дипломные работы
Количество страниц:
110

Уникальносыть: Выше 70%

ЗМІСТ

 

ВСТУП    6
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ    11
1.1 Основні напрями державної інвестиційної політики    11
1.2 Роль і економічне значення іноземного інвестування в Україні…    23
1.3 Законодавча і нормативна база інвестиційної політики в Україні.    36
2    АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ    46
2.1 Аналіз привабливості інвестиційного клімату України    46
2.2 Дослідження ринку іноземних інвестицій як джерела  фінансування і розвитку економіки України    66
2.3 Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України    77
3.    НАПРЯМКИ ПОЛІПШЕННЯ СИТУАЦІЇ ПО ЗАЛУЧЕННЮ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ    86
3.1. Шляхи залучення іноземних інвестицій в економіку України    86
3.2. Розробка заходів щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України    89
3.3 Перспективи збільшення іноземних інвестицій в економіку України    98
ВИСНОВКИ    104
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ    109
ДОДАТКИ

ВСТУП


Практика країн з розвиненою ринковою економікою, досвід постсоціалістичних країн Східної Європи свідчить про роль інвестицій як найважливішої детермінанти економічного зростання. Хоча обсяги інвестицій останнім часом в Україні зросли, цей фактор економічного зростання задіяний недостатньо і зі значною затримкою в часі, оскільки інвестиційна сфера країни за роки ринкових трансформацій зазнала суттєвих негативних змін. В останні роки інвестиційна діяльність в Україні активізувалася, але в її здійсненні все ще має місце ряд проблем і складнощів.
Інвестиції, у тому числі іноземні, є не тільки лише механізмом розвитку, але й способом регулювання економіки шляхом переливання капіталу. На сучасному етапі розвитку країни іноземні інвестиції виступають основним джерелом отримання новітніх конкурентоспроможних технологій. Тому сьогодні в Україні необхідні дієві механізми залучення іноземних інвестицій, інвестицій з високотехнологічних країн заходу.

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
1.3 Законодавча і нормативна база інвестиційної політики в Україні

 

До основних актів законодавства, які формують правовую основу інституційного забезпечення інвестиційної діяльності в Україні, відносяться:
-    Конституція України;
-    Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
-    Закон України «Про Кабінет Міністрів України»;
-    Закон України «Про місцеві державні адміністрації»;
-    Закон України «Про інвестиційну діяльність»;
-    Закон України «Про інноваційну діяльність»;
-    Закон України «Про режим іноземного інвестування»;
-    Закон України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна»;
-    Закон України «Про державно-приватне партнерство»;
-    Закон України «Про концесії»;
-    Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»;

 

2    АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз привабливості інвестиційного клімату України

 

На сьогоднішній день інвестиційний клімат є одним із чинників, які безпосередньо впливають на те, скільки іноземних інвестицій буде залучено в національну економіку України і чи буду вони залучені взагалі. Актуальність даного дослідження надзвичайно велика – Україні, щоб був подальший розвиток економіки, необхідна велика кількість фінансових ресурсів, яких в не вистачає середині країни. 
Надзвичайно актуальною все багато років залишається проблема, яка полягає в створенні сприятливого для інвестицій клімату в країні. Це потрібно для того, щоб іноземні та внутрішні інвестори активізувалися і почали вкладати в Україну. Хоча іноземні інвестиції є, фактично, єдиним джерелом ресурсів для стимулювання розвитку національної економіки.
Інвестиційний клімат України активно розглядають вже багато років. Його оцінці присвятили час такі наукові працівники, як О.К. Малютін, А.А. Пересада, Н.А. Марченко, О.В. Гаврилюк, С.В. Покропивний та інші. Не дивлячись на це, питання сприятливого інвестиційного клімату в Україні все-таки недостатньо досліджено. Найбільшу увагу слід приділити досліджуванню конкретних факторів розвитку України, а також на те, яким чином ці фактори впливають на інвестиційний клімат в країні.

 


Взагалі, під інвестиційним кліматом слід розуміти деяку узагальнену характеристику сукупності передумов соціального, економічного, організаційного, правового, політичного та соціокультурного характеру. Всі ці фактори і зумовлюють ступінь привабливості і доцільності інвестування в конкретну господарську систему, накшталт економіки країни чи якогось регіону [1]. Виходячи з практики, саме інвестиційний клімат має вплив на увесь соціально-економічний розвиток будь-якої країни.
Проте саме те, наскільки позитивним буде інвестиційний клімат, впливає на те, чи будуть вирішуватись соціальні проблеми, а також забезпечує той чи інший рівень зайнятості серед населення. Крім того, інвестиційний клімат є чинником оновлення виробництва, проведення модернізації й нарощування основних фондів в тих чи інших підприємствах. 

 

3.    НАПРЯМКИ ПОЛІПШЕННЯ СИТУАЦІЇ ПО ЗАЛУЧЕННЮ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
3.2. Розробка заходів щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України

 

На даний момент в Україні вже є розроблене законодавство, яке стосується саме іноземних інвестицій. В нього входить понад 100 різноманітних документів правового і нормативного характеру. Це є закони, постани, укази, положення, інструкції та інше. Крім того, в цей список також входить Закон України "Про режим іноземного інвестування", який прийняли у 1996 році. В цьому законі є багато позитивних моментів. Насамперед, це пов'язано з особливостями іноземного інвестування в Україні. Також в законі можна знайти чітке визначення видів іноземного інвестування і методів їх здійснення. Дуже важливим моментом також є повноцінна система державних гарантій захисту коштів від іноземних інвесторів. Взагалі, іноземним інвесторам сподобається те, що на території України існує національний режим будь-якої діяльності, в тому числі і інвестиційної. Це означає, що тим проектам, які є пріоритетними для національної економіки, держава допомагає. На практиці для інвестиційних проектів, для яких необхідне залучення іноземних інвестицій і які реалізуються по одній з державних програм, встановлюється пільговий режим. Також добре, що ці пріоритетні галузі не зосереджені у якійсь одній області, а стосуються і економіки, і соціальної сфери [40].
Не дивлячись на велику кількість хороших сторін, в законодавчій базі є і недоліки, щонайменше два. В якості першого можна згадати нестабільність та ненадійність, а другим недоліком є те, що у законодавчих актах складно знайти якусь комплексність. Більше того, доволі часто в законах є серйозні суперечності. Через велику нестабільність просто неможливо спрогнозувати те, яким чином буде розвиватися виробнича, господарська, фінансова чи будь яка інша діяльність об'єктів інвестування. Для іноземного інвестора зазвичай стабільність нормативної бази  набагато важливіше за будь-які пільги.
З досвіду розвинутих країн світу можна зробити висновок, що для створення системи, за допомогою якої можна буде регулювати міжнародною спільною підприємницькою діяльністю на національному рівні є щонайменше два основні підходи. Перший з них найпростіший і полягає в тому, щоб був прийнятий один єдиний акт, який і буде регулювати потоки іноземного капіталу в Україну. А другий підхід полягає у врегулюванні різноманітних аспектів інвестиційної та підприємницької діяльності з боку іноземних інвесторів деякою сукупністю правових актів.
Те, який варіант більше підходить тій чи іншій країні, залежить, в першу чергу, від позиції, яку ця країна займає у світовому ринку. Так для тих країн, які є активними експортерами капіталу, більше підійде саме другий підхід для створення законодавчої бази до іноземних інвестицій у національному господарстві. А от ті країни, які тільки імпортують потоки капіталів, намагаються використовувати певний єдиний законодавчий акт, який і буде регулювати міжнародну підприємницьку діяльність [41].